Глосарій

DNS — що це і чому без нього сайт просто не відкриється

DNS (Domain Name System) — це розподілена система, яка перетворює доменне ім'я на IP-адресу сервера, де розміщений сайт.

Коли ви вводите dmytropuhach.com у браузері, комп'ютер не знає, де шукати цей сайт. IP-адреса (наприклад, 104.21.55.12) — це фізична адреса сервера, а доменне ім'я — зручний псевдонім для людини. DNS — посередник, який зіставляє одне з іншим. Без нього вам довелось би вводити числові адреси вручну.

Як це працює

  1. Запит до резолвера. Браузер звертається до рекурсивного резолвера — зазвичай це сервер вашого провайдера або публічний (Google 8.8.8.8, Cloudflare 1.1.1.1). Резолвер бере на себе всю роботу з пошуку.
  2. Кореневі сервери. Якщо резолвер не має відповіді в кеші, він питає один із 13 кореневих DNS-серверів (керують ICANN), які повертають адресу TLD-сервера для .com, .de тощо.
  3. TLD-сервер. Сервер зони верхнього рівня знає, який авторитетний сервер відповідає за конкретний домен, і відправляє резолвер туди.
  4. Авторитетний сервер. Це фінальна зупинка. Тут зберігаються власне записи домену — A, MX, TXT тощо. Сервер повертає IP-адресу.
  5. Кеш і TTL. Резолвер зберігає відповідь на час, визначений параметром TTL (Time to Live). Наприклад, TTL 3600 означає, що кеш живе годину. Після цього — новий запит.

Весь цей ланцюжок у звичайних умовах займає десятки мілісекунд.

Схема DNS-резолюції: браузер → резолвер → кореневий сервер → TLD → авторитетний сервер → IP-адреса

Ланцюжок DNS-запиту: резолвер бере на себе пошук і кешує відповідь на час TTL.

Навіщо це важливо для сайту й SEO

DNS безпосередньо впливає на доступність сайту — а значить, і на те, чи зможе Googlebot взагалі його обходити.

  • Доступність. Якщо DNS-записи налаштовані неправильно або сервер не відповідає, сайт недоступний для користувачів і для пошукових ботів однаково.
  • Час першого з'єднання. DNS-запит — перший крок перед завантаженням сторінки. Повільний або ненадійний DNS-провайдер збільшує час відгуку ще до того, як сервер отримає запит. Це впливає на показники Core Web Vitals, зокрема TTFB (Time to First Byte).
  • Міграції та propagation. При переїзді на новий хостинг або зміні IP змінюється A-запис. Але кеш по всьому світу зберігає старе значення ще протягом TTL. Саме тому Google рекомендує знизити TTL до кількох годин мінімум за тиждень до міграції — щоб оновлення розійшлось швидше.
  • Помилки конфігурації. Неправильний MX-запис = листи не доходять. Відсутній TXT-запис SPF/DKIM = розсилки падають у спам. Відсутній CNAME для www = частина трафіку йде в нікуди.

Приклад

Ви переїздите на новий хостинг. Старий IP: 185.10.10.5, новий: 104.21.55.12. Змінюєте A-запис у DNS-панелі. TTL у вас стояв 86 400 секунд (24 години) — стандартне значення за замовчуванням.

Що відбувається: протягом доби різні резолвери по світу продовжують повертати стару IP-адресу з кешу. Частина відвідувачів потрапляє на новий сервер, частина — ще на старий. Саме тому сайт «то є, то нема» — залежно від того, через який резолвер йде запит. Google у своїй документації підтверджує: це нормальна поведінка під час міграції, і Googlebot теж може тимчасово знизити частоту обходу, поки ситуація не стабілізується.

Якби ви заздалегідь знизили TTL до 300 секунд (5 хвилин), оновлення розійшлось би по всіх резолверах за лічені хвилини після зміни запису.

Типи DNS-записів

ЗаписПризначення
AВказує IPv4-адресу сервера для домену
AAAAТе саме, але для IPv6-адреси
CNAMEПсевдонім: перенаправляє один домен на інший (не IP). Напр., www → кореневий домен
MXВизначає поштовий сервер для домену (приймає email)
TXTДовільний текст: SPF, DKIM, верифікація Google Search Console тощо
NSВказує авторитетні сервери, що зберігають записи домену

CNAME не може вказувати на IP і не може замінити A-запис для кореневого домену — це обмеження RFC. MX-запис також не може вказувати на CNAME.

Пов'язані терміни


Якщо хочете перевірити DNS-записи, propagation або конфігурацію перед міграцією домену — зверніться за технічним SEO-аудитом.

← Усі терміни